Орфоепічний словник української мови

спальний

спа́льний

[спал'нией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спальний — спа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. спальний — -а, -е. 1》 Признач. для спання. Спальний мішок. Спальний вагон — вагон з місцями, признач. для спання. 2》 Признач. для спальні (у 1 знач.). Спальний гарнітур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спальний — СПА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Признач. для спання. В спальній кімнаті, над ліжком Христини, висів на стіні прездоровий килим (І. Нечуй-Левицький); Спальна частина приміщення була розміщена біля печі – єдиного джерела тепла (з наук. літ.). 2. Признач. для спальні (у 1 знач.). Спальний гарнітур.  Словник української мови у 20 томах
  4. спальний — Спа́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спальний — СПА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Признач. для спання. В спальній кімнаті, над ліжком Христини, висів на стіні прездоровий килим (Н.-Лев., VI, 1966, 37); Спальна частина приміщення була розміщена біля печі — єдиного джерела тепла (Дерев. зодч. Укр., 1949, 10).  Словник української мови в 11 томах