спальня

спа́льня

[спал'н'а]

-л'н'і, ор. -л'не^ийу, р. мн. -ле^ин'

Значення в інших словниках

1. спальня — спа́льня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спальня — -і, ж. 1》 Кімната для спання. 2》 Комплект меблів для такої кімнати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спальня — СПА́ЛЬНЯ, і, ж. 1. Кімната, призначена для спання. Спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом; кругом дивани й дзиглики (О. Стороженко); Не було в ній [хаті] челяді. Не було ні вітальні, ні спалень, де довго висипляються (О.  Словник української мови у 20 томах
4. спальня — СПА́ЛЬНЯ (кімната для спання), СПОЧИВА́ЛЬНЯ, ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ОПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ЛОЖНИ́ЦЯ (ЛІЖНИ́ЦЯ) заст.; ДОРТУА́Р заст. (загальна спальня для вихованців закритих навчальних закладів). — Ой, втомилась я, піду трошки охолону.  Словник синонімів української мови
5. спальня — СПА́ЛЬНЯ, і, ж. 1. Кімната для спання. Спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом; кругом дивани й дзиглики (Стор., І, 1957, 288); Не було в ній [хаті] челяді. Не було ні вітальні, ні спалень, де довго висипляються (Довж.  Словник української мови в 11 томах