спальний

СПА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Признач. для спання.

В спальній кімнаті, над ліжком Христини, висів на стіні прездоровий килим (Н.-Лев., VI, 1966, 37);

Спальна частина приміщення була розміщена біля печі — єдиного джерела тепла (Дерев. зодч. Укр., 1949, 10).

Спа́льний ваго́н — вагон з місцями, признач. для спання.

В купе спального вагона четверо пасажирів.. грають в преферанс (Головко, І, 1957, 437);

Спа́льний мішо́к див. мішо́к.

2. Признач. для спальні (у 1 знач.).

Спальний гарнітур.

Значення в інших словниках

1. спальний — спа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. спальний — [спал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. спальний — -а, -е. 1》 Признач. для спання. Спальний мішок. Спальний вагон — вагон з місцями, признач. для спання. 2》 Признач. для спальні (у 1 знач.). Спальний гарнітур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спальний — СПА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Признач. для спання. В спальній кімнаті, над ліжком Христини, висів на стіні прездоровий килим (І. Нечуй-Левицький); Спальна частина приміщення була розміщена біля печі – єдиного джерела тепла (з наук. літ.). 2. Признач. для спальні (у 1 знач.). Спальний гарнітур.  Словник української мови у 20 томах
5. спальний — Спа́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)