сторонитися

сторони́тися

[сторонити^ес'а]

-ро^ун'ус'а, -они^ес':а, -они^ец':а, -он'ац':а; нак. -нис'а, -ро^ун'іц':а

Значення в інших словниках

1. сторонитися — сторони́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сторонитися — див. уникати  Словник синонімів Вусика
3. сторонитися — Поступатися, поступитися, відступати, відступити, повідступати, відходити, відійти, повідходити, оминати .оминути, пооминати, виминати, виминути, повиминати, поминати .  Словник чужослів Павло Штепа
4. сторонитися — СТОРОНИ́ТИСЯ, роню́ся, ро́нишся, недок., кого, чого, від кого – чого і без дод. 1. Відходити набік, відступати, пропускаючи кого-небудь, даючи комусь дорогу. Він трохи не вдарився лобом об якогось бідолашного некрутика.., закричав: “Сторонись..!...  Словник української мови у 20 томах
5. сторонитися — -ронюся, -ронишся, недок., кого, чого, від кого – чого і без додатка. 1》 Відходити вбік, відступати, пропускаючи кого-небудь, даючи комусь дорогу. || Відхилятися, відсуватися і т. ін. від кого-, чого-небудь. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сторонитися — УНИКА́ТИ (намагатися не зустрічатися, не спілкуватися при зустрічі з кимсь), ОБМИНА́ТИ (ОМИНАТИ), ОБХО́ДИТИ, СТОРОНИ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ від кого, МИНА́ТИ, ОББІГА́ТИ розм., БОКУВА́ТИ від кого, діал. — Док.  Словник синонімів української мови
7. сторонитися — СТОРОНИ́ТИСЯ, роню́ся, ро́нишся, недок., кого, чого, від кого — чого і без додатка. 1. Відходити набік, відступати, пропускаючи кого-небудь, даючи комусь дорогу. Він трохи не вдарився лобом об якогось бідолашного некрутика.., закричав: «Сторонись..!...  Словник української мови в 11 томах