сторонитися

СТОРОНИ́ТИСЯ, роню́ся, ро́нишся, недок., кого, чого, від кого – чого і без дод.

1. Відходити набік, відступати, пропускаючи кого-небудь, даючи комусь дорогу.

Він трохи не вдарився лобом об якогось бідолашного некрутика.., закричав: “Сторонись..!” (Панас Мирний);

Влетіли в село. Зустрічні сторонились, даючи путь велосипедові (О. Десняк);

У вулицю на галопі вривається кінний загін чеченців. Степан сторониться (Г. Епік);

// Відхилятися, відсуватися і т. ін. від кого-, чого-небудь.

Він обіймає її, а вона не дуже-то й сторониться від нього: не чужі ж вони тепер, а свати (Ірина Вільде);

– Ти до мене? – А до кого ж, Євдокиме? – посміхається жінка, сторонячись п'яного (М. Стельмах).

2. перен. Уникати кого-небудь, виявляти небажання спілкуватися з кимсь.

До матері [Катря] як нерідна дитина; від батька далеко сторониться... (Марко Вовчок);

З усіх Артемових товаришів .. саме Гришка Орися найбільше сторонилася (А. Головко);

Дорош, розв'язавши торбинку, помітив відразу, що хлопці пообідали без нього .. “Стороняться. Нічого, звикнуть” (Григорій Тютюнник);

// Уникати чого-небудь.

Кращі люди, що сторонилися досі чиновного стану, як якої огиди, почали потроху посуватись, протовплюватись у нього, щоб не випустити з рук діла, не віддати його у другі – нікчемні (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. сторонитися — сторони́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сторонитися — див. уникати  Словник синонімів Вусика
3. сторонитися — [сторонитиес'а] -роун'ус'а, -ониес':а, -ониец':а, -он'ац':а; нак. -нис'а, -роун'іц':а  Орфоепічний словник української мови
4. сторонитися — Поступатися, поступитися, відступати, відступити, повідступати, відходити, відійти, повідходити, оминати .оминути, пооминати, виминати, виминути, повиминати, поминати .  Словник чужослів Павло Штепа
5. сторонитися — -ронюся, -ронишся, недок., кого, чого, від кого – чого і без додатка. 1》 Відходити вбік, відступати, пропускаючи кого-небудь, даючи комусь дорогу. || Відхилятися, відсуватися і т. ін. від кого-, чого-небудь. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сторонитися — УНИКА́ТИ (намагатися не зустрічатися, не спілкуватися при зустрічі з кимсь), ОБМИНА́ТИ (ОМИНАТИ), ОБХО́ДИТИ, СТОРОНИ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ від кого, МИНА́ТИ, ОББІГА́ТИ розм., БОКУВА́ТИ від кого, діал. — Док.  Словник синонімів української мови
7. сторонитися — СТОРОНИ́ТИСЯ, роню́ся, ро́нишся, недок., кого, чого, від кого — чого і без додатка. 1. Відходити набік, відступати, пропускаючи кого-небудь, даючи комусь дорогу. Він трохи не вдарився лобом об якогось бідолашного некрутика.., закричав: «Сторонись..!...  Словник української мови в 11 томах