танцюристий —
танцюри́стий прикметник
Орфографічний словник української мови
танцюристий —
див. жвавий
Словник синонімів Вусика
танцюристий —
ТАНЦЮРИ́СТИЙ, а, е. 1. Прикм. до танцюри́ст. Танцюристий хист підняв я Сам висо́ко (Леся Українка); Шлях слова танцюристий і його зміни пов'язані з іменниками на -ист (-іст), які називали осіб за музичним інструментом (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
танцюристий —
-а, -е. 1》 Прикм. до танцюрист. || Який складається з танцюристів. 2》 Який любить, уміє танцювати, охочий до танців. || Який бере участь у танці. 3》 Який виконується в ритмі танцю, призначений для танцю. || у знач. ім. танцюриста, -тої, ж. Пісня, мелодія до танців.
Великий тлумачний словник сучасної мови
танцюристий —
Танцюри́стий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
танцюристий —
ТАНЦЮРИ́СТИЙ, а, е. 1. Прикм. до танцюри́ст. Танцюристий хист підняв я Сам висо́ко (Л. Укр., IV, 1954, 144); // Який складається з танцюристів. Ударять бубни кличем до весіль, І заклекоче коло танцюристе (Мал., Звенигора, 1959, 136).
Словник української мови в 11 томах
танцюристий —
Танцюри́стий, -а, -е Любящій танцовать.
Словник української мови Грінченка