танцівниця

танцівни́ця

[тан'ц'іyниц'а]

-ц'і, ор. -це^ийу

Значення в інших словниках

1. танцівниця — танцівни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. танцівниця — ТАНЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до танцівни́к. В цю хвилину заграли музиканти. Одна за одною немовби виплили танцівниці (А. Шиян); Усе рідше можна потрапити на істинне циганське весілля, народну гулянку чи похорон...  Словник української мови у 20 томах
3. танцівниця — -і. Жін. до танцівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. танцівниця — БАЛЕРИ́НА, ТАНЦІВНИ́ЦЯ.  Словник синонімів української мови
5. танцівниця — Танцівни́ця, -ці; -ни́ці, -ни́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. танцівниця — ТАНЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до танцівни́к. В цю хвилину заграли музиканти. Одна за одною немовби виплили танцівниці (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 76); В «Голубому Дунаї» Валя [Калиновська] виконує партію прославленої танцівниці Віденського театру Франціски (Рад. Укр., 8.ІІІ 1963, 3).  Словник української мови в 11 томах