танцівниця
ТАНЦІВНИ́ЦЯ, і, ж.
Жін. до танцівни́к.
В цю хвилину заграли музиканти. Одна за одною немовби виплили танцівниці (А. Шиян);
Усе рідше можна потрапити на істинне циганське весілля, народну гулянку чи похорон, ще рідше почуєш циганського скрипаля чи помилуєшся запальними танцівницями (із журн.);
В “Голубому Дунаї” Валя [Калиновська] виконує партію прославленої танцівниці Віденського театру Франціски (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)