танцівниця
ТАНЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до танцівни́к.
В цю хвилину заграли музиканти. Одна за одною немовби виплили танцівниці (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 76);
В «Голубому Дунаї» Валя [Калиновська] виконує партію прославленої танцівниці Віденського театру Франціски (Рад. Укр., 8.ІІІ 1963, 3).
Словник української мови (СУМ-11)