твердження

тве́рдження

[твердже^ин':а]

-н':а, р. мн. -е^ин'

Значення в інших словниках

1. твердження — тве́рдження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. твердження — Думка, вислів, положення, (стислий зміст викладу) теза.  Словник синонімів Караванського
3. твердження — ТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Думка, положення, вислів, що доказує, підтверджує що-небудь, лежить в основі чогось. [Семпроній:] Хоч ти собі чимало сам пошкодив, боронячи в розмові християн, ..  Словник української мови у 20 томах
4. твердження — -я, с. 1》 Думка, положення, вислів, що доводить, підтверджує що-небудь, лежить в основі чогось. 2》 лог. Предикат. 3》 Логічний вираз, який вважається істинним. 4》 Речення мови програмування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. твердження — В логіці імплікаційне висловлювання, перший член якого є основою, а другий — тезою; теза теорії (т. похідне), виведена з прийнятих в ній аксіом (т. первинне).  Універсальний словник-енциклопедія
6. твердження — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл.  Словник синонімів української мови
7. твердження — Тве́рдження, -ння, -нню; -дження, -джень і -дженнів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. твердження — ТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Думка, положення, вислів, що доказує, підтверджує що-небудь, лежить в основі чогось. Твердження природознавства, що земля існувала до людства, є об’єктивна істина (Ленін, 18, 1971, 113); [Семпроній:] Хоч ти собі чимало сам пошкодив...  Словник української мови в 11 томах