Значення в інших словниках
-
твердиня —
(укріплене місце проти зовнішніх нападів) фортеця, цитадель, кріпость, іст. тверджа.
Словник синонімів Полюги
-
твердиня —
тверди́ня іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
твердиня —
див. ФОРТЕЦЯ; іст. замок; П. цитаделя, опліт, оплот; з. тверджа.
Словник синонімів Караванського
-
твердиня —
див. укріплення
Словник синонімів Вусика
-
твердиня —
ТВЕРДИ́НЯ, і, ж. 1. перев. уроч. Те саме, що форте́ця. Над самим лиманом стояла давня Генуезька твердиня з високими, довгими, темними стінами (І.
Словник української мови у 20 томах
-
твердиня —
-і, ж. 1》 перев. уроч. Те саме, що фортеця. 2》 чого або з означ., перен. Надійна опора, заслона, захист.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
твердиня —
ФОРТЕ́ЦЯ, ЦИТАДЕ́ЛЬ, ТВЕРДИ́НЯ перев. уроч., ТВЕ́РДЖА заст., КРІ́ПОСТЬ заст. Каффа поділяється на три частини: фортецю, або цитадель, місто й передмістя (З.
Словник синонімів української мови
-
твердиня —
ТВЕРДИ́НЯ, і, ж. 1. перев. уроч. Те саме, що форте́ця. Над самим лиманом стояла давня Генуезька твердиня з високими, довгими, темними стінами (Н.-Лев., 11, 1956, 219); Брязне клинок об залізо кайданів, Піде луна по твердинях тиранів (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
твердиня —
Твердиня, -ні ж. Твердыня, оплотъ. Благословен Господь, твердиня моя певна. К. Псал. 318.
Словник української мови Грінченка