тенденційність

тенденці́йність

[те^инде^ин'ц’ійн'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. тенденційність — тенденці́йність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тенденційність — ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. 1. Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість. Сучасники В. Винниченко помічали в його романах і п'єсах проповідницьке начало, оголену тенденційність (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. тенденційність — -ності, ж. 1》 Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість. 2》 Упередженість, необ'єктивність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тенденційність — УПЕРЕ́ДЖЕННЯ (хибна думка про кого-, що-небудь без попереднього ознайомлення і відповідне ставлення), УПЕРЕ́ДЖЕНІСТЬ, ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, НЕОБ'ЄКТИ́ВНІСТЬ. Він боявся, що в серці баби Федори народиться підсвідоме упередження проти дівчини-приймачки (О.  Словник синонімів української мови
5. тенденційність — ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. 1. Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість.  Словник української мови в 11 томах