тенденційність

УПЕРЕ́ДЖЕННЯ (хибна думка про кого-, що-небудь без попереднього ознайомлення і відповідне ставлення), УПЕРЕ́ДЖЕНІСТЬ, ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, НЕОБ'ЄКТИ́ВНІСТЬ. Він боявся, що в серці баби Федори народиться підсвідоме упередження проти дівчини-приймачки (О. Донченко); Її нервувала Сергійова похмурість, його надто велика до неї підозрілість і, як їй здавалось, упередженість (Г. Епік); Тенденційність критики; — Нам, товариші, теж нецікаво проявляти до деякої міри необ'єктивність, через віщо ми й скликали педраду (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. тенденційність — тенденці́йність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тенденційність — [теиндеин'ц’ійн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. тенденційність — ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. 1. Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість. Сучасники В. Винниченко помічали в його романах і п'єсах проповідницьке начало, оголену тенденційність (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. тенденційність — -ності, ж. 1》 Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість. 2》 Упередженість, необ'єктивність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тенденційність — ТЕНДЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. 1. Наявність певної ідеї, тенденції в художньому, публіцистичному й т. ін. творі; ідейна спрямованість.  Словник української мови в 11 томах