Значення в інших словниках
-
теорема —
теоре́ма іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
теорема —
теоре́ма (грец. θεώρημα, від θεωρέω – розглядаю) твердження, правильність якого встановлюють за допомогою спеціальних міркувань (доведень).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
теорема —
ТЕОРЕ́МА, и, ж. 1. мат. Твердження, правильність якого встановлюється доведенням. [Магістер:] Архімед убитий був рукою невігласа, не встигши теореми докінчити (Леся Українка); На дошці рисунок піфагорової теореми (С.
Словник української мови у 20 томах
-
теорема —
-и, ж. 1》 мат. Твердження, правильність якого встановлюється доведенням. 2》 Висновок, який можна зробити з основних положень логіки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
теорема —
ТЕОРЕМА (грецьк. υεώρημα, від υεωρίω — розглядаю, досліджую) — положення чи твердження, істинність якого встановлюють за допомогою доведення, заснованого на аксіомах чи на доведених раніше положеннях...
Філософський енциклопедичний словник
-
теорема —
Теоре́ма, -ми; -ре́ми, -ре́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
теорема —
ТЕОРЕ́МА, и, ж. 1. мат. Твердження, правильність якого встановлюється доведенням. [Магістер:] Архімед убитий був рукою невігласа, не встигши теореми докінчити (Л. Укр., III, 1952, 97); На дошці рисунок піфагорової теореми (Вас.
Словник української мови в 11 томах