тепленький —
ТЕПЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до те́плий. Тихенько нива шелестіла. Вітрець тепленький подихав (Л. Глібов); Я подам тобі водиці Не з криниці, А тепленької З горнятка (М.
Словник української мови у 20 томах
тепленький —
-а, -е. Пестл. до теплий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тепленький —
те́пле мі́сце, ірон. Порівняно легка або вигідна робота. Тепер кожен шукав собі теплого місця, з великими грішми (Панас Мирний); Вже другий рік десь їздить (Варка), теплого місця шукає (Є. Кравченко); — Не можу ж я..
Фразеологічний словник української мови
тепленький —
ТЕПЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до те́плий. Тихенько нива шелестіла. Вітрець тепленький подихав (Гл., Вибр., 1951, 209); Я подам тобі водиці Не з криниці, А тепленької З горнятка (Стельмах, V, 1963, 371); Болить воно [серденько], утленькеє...
Словник української мови в 11 томах
тепленький —
Теплий, -а, -е Теплый. Тяжко, Катре, умірати в чужій теплій хаті. Шевч. теплий олексій. Праздникъ Алексѣя человѣка Божія 17 марта. ХС. I. 74. ум. тепленький, теплесенький. А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча, воно й хмарнесеньке, але теплесеньке. Грин. III. 202.
Словник української мови Грінченка