Орфоепічний словник української мови

тонізуючий

тонізу́ючий

[тон'ізуйучией]

м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тонізуючий — тонізу́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. тонізуючий — тонізу́ючий той, що підвищує тонус; т. засоби – засоби, що підвищують енергію організму, життєву активність.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. тонізуючий — ТОНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Який тонізує (у 1 знач.). Експерименти показали, що препарат із золотого кореня має високу біологічну активність і як тонізуючий засіб багато в чому перевершує женьшень (з газ.  Словник української мови у 20 томах
  4. тонізуючий — -а, -є, спец. Дієприкм. акт. теп. ч. до тонізувати. || у знач. прикм. Тонізуючий напій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тонізуючий — ТОНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Дієпр. акт. теп. ч. до тонізува́ти. Експерименти показали, що препарат із золотого кореня має високу біологічну активність і як тонізуючий засіб багато в чому перевершує женьшень (Рад. Укр., 13.  Словник української мови в 11 томах