тонізуючий
ТОНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е.
Який тонізує (у 1 знач.).
Експерименти показали, що препарат із золотого кореня має високу біологічну активність і як тонізуючий засіб багато в чому перевершує женьшень (з газ.);
Хвойний настій завжди і скрізь можна застосовувати як тонізуючий напій і як ліки від багатьох захворювань (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)