тонізуючий

ТОНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Дієпр. акт. теп. ч. до тонізува́ти.

Експерименти показали, що препарат із золотого кореня має високу біологічну активність і як тонізуючий засіб багато в чому перевершує женьшень (Рад. Укр., 13.VІІІ 1965, 1);

Хвойний настій завжди і скрізь можна застосовувати як тонізуючий напій і як ліки від багатьох захворювань (Наука.., 2, 1965, 20).

Значення в інших словниках

1. тонізуючий — тонізу́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. тонізуючий — [тон'ізуйучией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і  Орфоепічний словник української мови
3. тонізуючий — тонізу́ючий той, що підвищує тонус; т. засоби – засоби, що підвищують енергію організму, життєву активність.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. тонізуючий — ТОНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Який тонізує (у 1 знач.). Експерименти показали, що препарат із золотого кореня має високу біологічну активність і як тонізуючий засіб багато в чому перевершує женьшень (з газ.  Словник української мови у 20 томах
5. тонізуючий — -а, -є, спец. Дієприкм. акт. теп. ч. до тонізувати. || у знач. прикм. Тонізуючий напій.  Великий тлумачний словник сучасної мови