тріскотіння

тріскоті́ння

[тр'іско^ут’ін':а]

-н':а

Значення в інших словниках

1. тріскотіння — тріскоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. тріскотіння — ТРІСКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. тріскоті́ти та звуки, утворювані цією дією. Все навкруги було спокійне і ясне, ні гуркотняви гармат, ні тріскотіння рушниць не було чути (С. Васильченко); Ми – степовики. Ви бачите, як наша думка по-степовому йде.  Словник української мови у 20 томах
3. тріскотіння — -я, с. Дія за знач. тріскотіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тріскотіння — ТРІСКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. тріскоті́ти та звуки, утворювані цією дією. Все навкруги було спокійне і ясне, ні гуркотняви гармат, ні тріскотіння рушниць не було чути (Вас., II, 1959, 23); Ми — степовики. Ви бачите, як наша думка по-степовому йде.  Словник української мови в 11 томах