тріскотіння
ТРІСКОТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. тріскоті́ти та звуки, утворювані цією дією.
Все навкруги було спокійне і ясне, ні гуркотняви гармат, ні тріскотіння рушниць не було чути (С. Васильченко);
Ми – степовики. Ви бачите, як наша думка по-степовому йде. Мовчазність степу, лише тріскотіння невгамовних коників, клекіт угорі (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)