тріскотіння
ТРІСКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. тріскоті́ти та звуки, утворювані цією дією.
Все навкруги було спокійне і ясне, ні гуркотняви гармат, ні тріскотіння рушниць не було чути (Вас., II, 1959, 23);
Ми — степовики. Ви бачите, як наша думка по-степовому йде. Мовчазність степу, лише тріскотіння невгамовних коників, клекіт угорі (Ю. Янов., І, 1958, 195).
Словник української мови (СУМ-11)