Значення в інших словниках
-
тужавіти —
тужа́віти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
тужавіти —
Тверднути; (- городину) наливатися, пругшати; (- рідкий віск) гуснути.
Словник синонімів Караванського
-
тужавіти —
див. сохнути; твердіти
Словник синонімів Вусика
-
тужавіти —
ТУЖА́ВІТИ, іє, недок. Висихаючи, робитися твердим, щільним, тугим; тверднути. Після весняної поводі спадали річки, пересихали ручаї і тужавіли болота (Іван Ле); Сонце пробилося крізь туман, гріло землю, і вона парувала стиха, тужавіла...
Словник української мови у 20 томах
-
тужавіти —
-іє, недок. Висихаючи, робитися твердим, щільним, тугим; тверднути. || Наливатися, робитися пругким.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тужавіти —
ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
тужавіти —
ТУЖА́ВІТИ, іє, недок. Висихаючи, робитися твердим, щільним, тугим; тверднути. Після весняної поводі спадали річки, пересихали ручаї і тужавіли болота (Ле, Наливайко, 1957, 427); Сонце пробилося крізь туман, гріло землю, і вона парувала стиха, тужавіла...
Словник української мови в 11 томах
-
тужавіти —
Тужавіти, -вію, -єш гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь. Могил. у.
Словник української мови Грінченка