Значення в інших словниках
-
тужіння —
тужі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
тужіння —
ТУЖІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. тужи́ти. Він [Онєгін] їх шукав без оп'яніння, А залишав їх без тужіння, Забувши і любов, і злість (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна); // Голосіння. – Одного сина забрали, занапастили, та й другого тепер забирають!..
Словник української мови у 20 томах
-
тужіння —
-я, с. 1》 Дія за знач. тужити. || Голосіння. 2》 Жанр усної народної поетичної творчості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тужіння —
ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
тужіння —
Тужі́ння, -ння, -нню, в -нні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тужіння —
ТУЖІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. тужи́ти. Він [Онєгін] їх шукав без оп’яніння, А залишав їх без тужіння, Забувши і любов, і злість (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 95); // Голосіння.
Словник української мови в 11 томах
-
тужіння —
Тужі́ння, -ня с. Плачъ съ причитаніями. Тужіння по мертвому.
Словник української мови Грінченка