тупцюватися

тупцюва́тися

[тупц'увати^ес'а]

-ц'уйус'а, -ц'уйе^іс':а, -ц'уйе^іц':а, -ц'уйуц':а

Значення в інших словниках

1. тупцюватися — тупцюва́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тупцюватися — див. стояти  Словник синонімів Вусика
3. тупцюватися — ТУПЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся і ТУ́ПЦЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі.  Словник української мови у 20 томах
4. тупцюватися — -ююся, -юєшся і тупцятися, -яюся, -яєшся, недок. Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тупцюватися — топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на (одно́му) мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися.  Фразеологічний словник української мови
6. тупцюватися — ТУПЦЮВАТИ (робити рухи ногами, залишаючись на місці), ТУ́ПЦЯТИ, ТУПЦЮВА́ТИСЯ, ТУ́ПЦЯТИСЯ, ПЕРЕСТУПА́ТИ перев. зі сл. ногами, ТАНЦЮВА́ТИ розм.; ПЕРЕМИНА́ТИСЯ розм., ПЕРЕТО́ПТУВАТИСЯ розм. (у нерішучості — перев. зі сл. з ноги на ногу).  Словник синонімів української мови
7. тупцюватися — ТУПЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся і ТУ́ПЦЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі.  Словник української мови в 11 томах
8. тупцюватися — Тупцюватися, -цююся, -єшся гл. Переступать съ ноги на ногу.  Словник української мови Грінченка