тупісінький тупі́сінький [туп’іс'ін'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках тупісінький — тупі́сінький прикметник Орфографічний словник української мови тупісінький — ТУПІ́СІНЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до тупи́й. Словник української мови у 20 томах тупісінький — -а, -е. Зовсім тупий. Великий тлумачний словник сучасної мови тупісінький — Тупі́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.) тупісінький — Тупісінький, -а, -е Совершенно тупой. Шейк. Словник української мови Грінченка