Значення в інших словниках
-
тупіт —
ту́піт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
тупіт —
див. топіт
Словник чужослів Павло Штепа
-
тупіт —
ТУ́ПІТ, поту, ч. Звуки від ударів ніг об землю, підлогу тощо при ходьбі, бігові і т. ін., а також самі ці удари. Кінський тупіт завмирав удалині і врешті зовсім затих (М.
Словник української мови у 20 томах
-
тупіт —
-поту, ч. Звуки від ударів ніг об землю, підлогу тощо під час ходьби, бігу і т. ін., а також самі ці удари.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тупіт —
ТУ́ПАННЯ (биття, стукання ногами об підлогу, землю), ТУ́ПІТ, ТУП розм., ТУПОТА́ННЯ (ТУПОТІ́ННЯ) підсил.; ТУПОТНЯ́ розм., ТУПОТНЯВА розм., ТУПАНИ́НА розм. (часте, сильне стукання; стукання багатьох людей). Знадвору, під дверима, почулося тупання ніг (Д.
Словник синонімів української мови
-
тупіт —
Ту́піт, -поту, в -поті
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тупіт —
ТУ́ПІТ, поту, ч. Звуки від ударів ніг об землю, підлогу тощо при ходьбі, бігові і т. ін., а також самі ці удари. Кінський тупіт завмирав удалині і врешті зовсім затих (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах