тупцюватися
ТУПЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся і ТУ́ПЦЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.
Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі.
Цілий день тупцювалися та толкувалися одрадяни, не знаючи, що їм робити (Панас Мирний);
Любовно поляскав [Панас] по шиї коня, що не стояв, тупцювався на місці (А. Головко);
Приїжджали механіки аж із Самбора, тупцювалися біля неї, смикали за всілякі важелі, а машина стояла нерухомо (С. Чорнобривець);
Тупцявся вовк, тупцявся коло лисиччиної хатки – не влізе (з казки);
Солдати нетерпляче тупцялися на місці, ноги їх клякли (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)