тушка —
ту́шка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
тушка —
ТУ́ШКА². ТУ́ШКА, и, ж. Зменш. до ту́ша 1; тіло убитої тварини, дичини і т. ін. невеликого розміру. Він, патраючи щойно зарізаного білого гусака, сікачем зрубав з тушки ліве крило (О.
Словник української мови у 20 томах
тушка —
-и, ж. Зменш. до туша (у 1 знач.); тіло убитої тварини, дичини і т. ін. невеликого розміру.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тушка —
ТУ́ШКА, и, ж. Зменш. до ту́ша (у 1 знач.); тіло убитої тварини, дичини і т. ін. невеликого розміру. Він, патраючи щойно зарізаного білого гусака, сікачем зрубав з тушки ліве крило (Ільч., Козацьк. роду..
Словник української мови в 11 томах
тушка —
Тушка, -ки ж. ум. отъ туша.
Словник української мови Грінченка