тушка
ТУ́ШКА².
ТУ́ШКА, и, ж.
Зменш. до ту́ша 1; тіло убитої тварини, дичини і т. ін. невеликого розміру.
Він, патраючи щойно зарізаного білого гусака, сікачем зрубав з тушки ліве крило (О. Ільченко);
Він охоче взявся допомагати батькові білувати кроля; за обдерті ноги потяг до себе тушку, а батько – шкуру, і кроль виплигнув з неї голий (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)