Орфоепічний словник української мови

тюбик

тю́бик

[т'убиек]

-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тюбик — тю́бик іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. тюбик — ТЮ́БИК, рідко ТУ́БИК, а, ч. М'яка трубочка для крему, зубної пасти, клею, фарби і т. ін., вміст якої добувають видавлюванням. У нього лежать сотні тюбиків фарб. Свій заробіток він залишає в магазині, вишукуючи нових кольорів (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. тюбик — рідко тубик, -а, ч. М'яка трубочка для крему, зубної пасти, клею, фарби і т. ін., вміст якої добувають видавлюванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тюбик — ТЮ́БИК (м'яка трубочка для крему, зубної пасти, клею тощо), ТУ́БИК рідко; ТУ́БА (перев. більшого розміру). Ось вона, заповітна довгаста коробочка з кольоровими тюбиками (О. Донченко); Юрій побачив на поличці велику тубу зубної пасти і щітку (В. Собко).  Словник синонімів української мови
  5. тюбик — ТЮ́БИК, рідко ТУ́БИК, а, ч. М’яка трубочка для крему, зубної пасти, клею, фарби і т. ін., вміст якої добувають видавлюванням. У нього лежать сотні тюбиків фарб. Свій заробіток він залишає в магазині, вишукуючи нових кольорів (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах