тюбик
тю́бик
[т'убиек]
-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тюбик — тю́бик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- тюбик — ТЮ́БИК, рідко ТУ́БИК, а, ч. М'яка трубочка для крему, зубної пасти, клею, фарби і т. ін., вміст якої добувають видавлюванням. У нього лежать сотні тюбиків фарб. Свій заробіток він залишає в магазині, вишукуючи нових кольорів (Ю. Словник української мови у 20 томах
- тюбик — рідко тубик, -а, ч. М'яка трубочка для крему, зубної пасти, клею, фарби і т. ін., вміст якої добувають видавлюванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тюбик — ТЮ́БИК (м'яка трубочка для крему, зубної пасти, клею тощо), ТУ́БИК рідко; ТУ́БА (перев. більшого розміру). Ось вона, заповітна довгаста коробочка з кольоровими тюбиками (О. Донченко); Юрій побачив на поличці велику тубу зубної пасти і щітку (В. Собко). Словник синонімів української мови
- тюбик — ТЮ́БИК, рідко ТУ́БИК, а, ч. М’яка трубочка для крему, зубної пасти, клею, фарби і т. ін., вміст якої добувають видавлюванням. У нього лежать сотні тюбиків фарб. Свій заробіток він залишає в магазині, вишукуючи нових кольорів (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах