тягач —
тяга́ч іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
тягач —
ТЯГА́Ч, а́, ч. Спеціальний автомобіль або трактор, які застосовуються для буксирування причепів з вантажем, гармат і т. ін. Курять дороги за півторатонками, тракторами-тягачами, безтарками, простими мажами: все повністю переключилося на возіння зерна (Ю.
Словник української мови у 20 томах
тягач —
-а, ч. Спеціальний автомобіль або трактор для буксирування причепів з вантажем, гармат і т. ін. Сідельний тягач — автомобіль, який за своєю конструкцією і обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тягач —
ТЯГА́Ч, а́, ч. Спеціальний автомобіль або трактор, які застосовуються для буксирування причепів з вантажем, гармат і т. ін. Курять дороги за півторатонками, тракторами-тягачами, безтарками, простими мажами: все повністю переключилося на возіння зерна (Ю.
Словник української мови в 11 томах
тягач —
Тягач, -ча м. Рабочій въ шахтѣ, перевозящій въ шахтѣ уголь. Славяносерб. у.
Словник української мови Грінченка