увінчуватися —
уві́нчуватися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
увінчуватися —
УВІ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., УВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Бути нагородженим за заслуги, удостоєним високої нагороди; приймати нагороду. – Золотих не хочу лаврів, З ними щастя не здобуду.
Словник української мови у 20 томах
увінчуватися —
-уюся, -уєшся, недок., увінчатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Бути нагородженим за заслуги, удостоєним високої нагороди; приймати нагороду. 2》 Прикрашатися вінком з чого-небудь або чимось, схожим на вінок. 3》 Закінчуватися вгорі чим-небудь. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
увінчуватися —
УВІ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., УВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Бути нагородженим за заслуги, удостоєним високої нагороди; приймати нагороду. — Золотих не хочу лаврів, З ними щастя не здобуду. Як я ними увінчаюсь, То поетом вже не буду (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах