удоволений

удово́лений

[ўдоволе^ини^ей]

= вдоволений

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. удоволений — удово́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. удоволений — УДОВО́ЛЕНИЙ (ВДОВО́ЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до удовольни́ти 1–3. Ми з товаришем одягнулись та загримувались жебраками-п'яницями .. Нам подавали копієчку.., а сторожі виганяли нас з перону станції.  Словник української мови у 20 томах
3. удоволений — (вдоволений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до удовольнити 1-3). 2》 у знач. прикм.Який відчуває удоволення (у 2 знач.); який удовольнився чим-небудь. || Який виражає удоволення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. удоволений — УДОВО́ЛЕНИЙ (ВДОВО́ЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до удовольни́ти 1-3. Ми з товаришем одягнулись та загримувались жебраками-п’яницями.. Нам подавали копієчку.., а сторожі виганяли нас з перону станції.  Словник української мови в 11 томах