удоволений
удово́лений
(вдоволений), -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до удовольнити 1-3).
2》 у знач. прикм.Який відчуває удоволення (у 2 знач.); який удовольнився чим-небудь.
|| Який виражає удоволення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови