уклінний —
уклі́нний прикметник від: уклін
Орфографічний словник української мови
уклінний —
УКЛІ́ННИЙ, а, е. Який виражає пошану; шанобливий. Москва, Москва! Тобі привіт уклінний Від Києва (Л. Забашта); // Який виражає покору, смиренність. Несуть жерці .. Німим богам свої дари уклінні: Прозорий мед і соковитий сир (М. Бажан).
Словник української мови у 20 томах
уклінний —
-а, -е. Який виражає пошану; шанобливий. || Який виражає покору, смиренність. Уклінне прохання заст. — ввічлива форма прохання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уклінний —
ШАНОБЛИ́ВИЙ (сповнений поваги, пошани до кого-небудь — про почуття, стосунки тощо), ШАНОВЛИ́ВИЙ рідше, УКЛІ́ННИЙ, ПОШТИ́ВИЙ (ПОЧТИ́ВИЙ) розм.; БЛАГОГОВІ́ЙНИЙ книжн., ПОБО́ЖНИЙ уроч. (безмежно шанобливий). Чудова зала Київської філармонії..
Словник синонімів української мови
уклінний —
Уклі́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
уклінний —
УКЛІ́ННИЙ, а, е. Який виражає пошану; шанобливий. Москва, Москва! Тобі привіт уклінний Від Києва (Забашта, Вибр., 1958, 97); // Який виражає покору, смиренність. Несуть жерці..
Словник української мови в 11 томах