укол —
уко́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
укол —
Іньєкція, впорскнення, г. заштрик.
Словник синонімів Караванського
укол —
УКО́Л, у, ч. 1. Втикання чого-небудь гострого, що подразнює, завдає болю або ранить. Він знав: це його хлопці, меткий укол шаблі його оцінивши, так весело брязнули сміхом (П. Тичина); Білозуб міцно потер рукою щоку, відчув легенькі уколи щетинок (В.
Словник української мови у 20 томах
укол —
-у, ч. 1》 Втикання чого-небудь гострого, що подразнює, завдає болю або ранить. 2》 перен. Слова, вчинок, що прикро вражають, ображають. 3》 Підшкірне, внутрішньом'язове і т. ін. впорскування лікувальних речовин; ін'єкція, заштрик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
укол —
УКО́Л, у, ч. 1. Втикання чого-небудь гострого, що подразнює, завдає болю або ранить. Він знав: це його хлопці, меткий укол шаблі його оцінивши, так весело брязнули сміхом (Тич.
Словник української мови в 11 томах