Значення в інших словниках
-
укомплектовувати —
укомплекто́вувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
укомплектовувати —
див. КОМПЛЕКТУВАТИ.
Словник синонімів Караванського
-
укомплектовувати —
УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., УКОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Комплектуючи, повністю забезпечувати працівниками, особовим складом; робити повний комплект. Всі школи були укомплектовані відповідною кількістю вчителів (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
укомплектовувати —
-ую, -уєш, недок., укомплектувати, -ую, -уєш, док., перех. Комплектуючи, повністю забезпечувати працівниками, особовим складом: робити повний комплект. || Забезпечувати, споряджати чим-небудь до комплекту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
укомплектовувати —
НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій)...
Словник синонімів української мови
-
укомплектовувати —
Укомплекто́вувати, -то́вую, -то́вуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
укомплектовувати —
УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., УКОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Комплектуючи, повністю забезпечувати працівниками, особовим складом; робити повний комплект.
Словник української мови в 11 томах