упорний

упо́рний

[упорни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. упорний — упо́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. упорний — див. упертий  Словник синонімів Вусика
3. упорний — (будів.) спираний (людина) впертий, упертий, завзятий, затятий, мерявий, настирний, невпинний, неполегливий, огурний, пенякуватий, тривкий, увера, уверий, див. норовливий це див. сезонний  Словник чужослів Павло Штепа
4. упорний — УПО́РНИЙ, а, е, техн. Признач. для упирання в нього, підтримування ним чогось. Упорну різьбу застосовують при передачі великих осьових зусиль, як, наприклад, у гвинтових пресах, домкратах (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. упорний — -а, -е, тех. Признач. для упирання в нього, підтримування ним чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. упорний — УПО́РНИЙ, а, е, техн. Признач. для упирання в нього, підтримування ним чогось. Упорну різьбу застосовують при передачі великих осьових зусиль, як, наприклад, у гвинтових пресах, домкратах (Допуски..  Словник української мови в 11 томах