управний —
упра́вний прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
управний —
УПРА́ВНИЙ¹ див. впра́вний. УПРА́ВНИЙ², а, е. Який стосується управи (див. упра́ва²), підпорядкований управі. В західній частині Бойківщини була також група сіл, де садиби стояли на великій відстані, часто біля них знаходились управне поле чи сіножаті (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
управний —
-а, -е, рідко. Те саме, що вправний I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
управний —
УПРА́ВНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що впра́вний¹. Дід аж бриля зняв і перебільшено, як не зовсім управний артист, заклопотано чухає потилицю (Головко, І, 1957, 366).
Словник української мови в 11 томах