управний

УПРА́ВНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що впра́вний¹.

Дід аж бриля зняв і перебільшено, як не зовсім управний артист, заклопотано чухає потилицю (Головко, І, 1957, 366).

Значення в інших словниках

1. управний — упра́вний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. управний — [ўпраўнией] = вправний м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. управний — УПРА́ВНИЙ¹ див. впра́вний. УПРА́ВНИЙ², а, е. Який стосується управи (див. упра́ва²), підпорядкований управі. В західній частині Бойківщини була також група сіл, де садиби стояли на великій відстані, часто біля них знаходились управне поле чи сіножаті (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. управний — -а, -е, рідко. Те саме, що вправний I.  Великий тлумачний словник сучасної мови