урядницький

уря́дницький

[ур’адни^ец'ки^ей]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Значення в інших словниках

1. урядницький — уря́дницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. урядницький — УРЯ́ДНИЦЬКИЙ (ВРЯ́ДНИЦЬКИЙ), а, е. Прикм. до уря́дник. Ольга пригадала собі урядницьких жінок, .. їх чоловіків над паперами в канцелярії (І. Нечуй-Левицький); Бравий інструктор намітив панну Нюсю в подруги для своїх майбутніх урядницьких подвигів (В.  Словник української мови у 20 томах
3. урядницький — -а, -е. Прикм. до урядник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. урядницький — Уря́дницький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. урядницький — Урядницький, -а, -е Чиновничій. Шейк.  Словник української мови Грінченка