урядницький
УРЯ́ДНИЦЬКИЙ (ВРЯ́ДНИЦЬКИЙ), а, е.
Прикм. до уря́дник.
Ольга пригадала собі урядницьких жінок, .. їх чоловіків над паперами в канцелярії (І. Нечуй-Левицький);
Бравий інструктор намітив панну Нюсю в подруги для своїх майбутніх урядницьких подвигів (В. Підмогильний);
За Ет-Тоє йде Гнидка, скидає низько свого урядницького кашкетика (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)