1. Словник української мови у 20 томах

урядницький

УРЯ́ДНИЦЬКИЙ (ВРЯ́ДНИЦЬКИЙ), а, е.

Прикм. до уря́дник.

Ольга пригадала собі урядницьких жінок, .. їх чоловіків над паперами в канцелярії (І. Нечуй-Левицький);

Бравий інструктор намітив панну Нюсю в подруги для своїх майбутніх урядницьких подвигів (В. Підмогильний);

За Ет-Тоє йде Гнидка, скидає низько свого урядницького кашкетика (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урядницький — уря́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. урядницький — [ур’адниец'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. урядницький — -а, -е. Прикм. до урядник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. урядницький — Уря́дницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. урядницький — Урядницький, -а, -е Чиновничій. Шейк. Словник української мови Грінченка