урядницький
Урядницький, -а, -е
Чиновничій. Шейк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урядницький — уря́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
- урядницький — [ур’адниец'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- урядницький — УРЯ́ДНИЦЬКИЙ (ВРЯ́ДНИЦЬКИЙ), а, е. Прикм. до уря́дник. Ольга пригадала собі урядницьких жінок, .. їх чоловіків над паперами в канцелярії (І. Нечуй-Левицький); Бравий інструктор намітив панну Нюсю в подруги для своїх майбутніх урядницьких подвигів (В. Словник української мови у 20 томах
- урядницький — -а, -е. Прикм. до урядник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- урядницький — Уря́дницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)