урядницький

Уря́дницький, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урядницький — уря́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. урядницький — [ур’адниец'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. урядницький — УРЯ́ДНИЦЬКИЙ (ВРЯ́ДНИЦЬКИЙ), а, е. Прикм. до уря́дник. Ольга пригадала собі урядницьких жінок, .. їх чоловіків над паперами в канцелярії (І. Нечуй-Левицький); Бравий інструктор намітив панну Нюсю в подруги для своїх майбутніх урядницьких подвигів (В. Словник української мови у 20 томах
  4. урядницький — -а, -е. Прикм. до урядник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. урядницький — Урядницький, -а, -е Чиновничій. Шейк. Словник української мови Грінченка