урядовець
урядо́вець
[ур'адовеиц']
-оўц'а, ор. -оўцеим, м. (на) -оўцеив'і/-оўц'у, мн. -оўц'і, -оўціў
Орфоепічний словник української мовиурядо́вець
[ур'адовеиц']
-оўц'а, ор. -оўцеим, м. (на) -оўцеив'і/-оўц'у, мн. -оўц'і, -оўціў
Орфоепічний словник української мови