успадкований —
успадко́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
успадкований —
УСПАДКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до успадкува́ти. Коли маєш дар, успадкований від матерi, вiд рiдної пiснi, вiд народу, то обов'язок твiй – народовi його й повернути! (О.
Словник української мови у 20 томах
успадкований —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до успадкувати. || успадковано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
успадкований —
ПРИРО́ДЖЕНИЙ (властивий від народження), УРО́ДЖЕНИЙ (ВРОДЖЕНИЙ), ПРИРО́ДНИЙ, УСПАДКО́ВАНИЙ, ПРИРОЖДЕ́ННИЙ заст. Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого (прислів'я); З натури Неля була несміливою.
Словник синонімів української мови
успадкований —
УСПАДКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до успадкува́ти. Гостро сатиричною, викривальною є картина, де змальовано, як Марта і Степанида [в творі «Над Чорним морем» І. Нечуя-Левицького] ділять успадковане від батька майно (Іст. укр. літ.
Словник української мови в 11 томах