утворити —
утвори́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
утворити —
УТВОРИ́ТИ див. утво́рювати.
Словник української мови у 20 томах
утворити —
див. утворювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
утворити —
ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (давати початок існуванню чого-небудь), СТВО́РЮВАТИ, ЗАСНО́ВУВАТИ, ЗАПОЧАТКО́ВУВАТИ, УТВО́РЮВАТИ, ФОРМУВА́ТИ, ЗАКЛАДА́ТИ, ЗБИВА́ТИ розм. — Док.
Словник синонімів української мови
утворити —
УТВОРИ́ТИ див. утво́рювати.
Словник української мови в 11 томах
утворити —
Утворити, -рю, -риш гл. 1) Сдѣлать, создать, сотворить. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти. Рудч. Ск. ІІ. 169. Над усім його поставив, що рука твоя втворила. К. Псал. 15. 2) Отворить. Наймолодша (сестра) ліску втворила. Гол.
Словник української мови Грінченка