учительський —
учи́тельський прикметник
Орфографічний словник української мови
учительський —
УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), а, е. 1. Прикм. до учи́тель. Рада при мені виїхала до Парижа складати іспити з французької мови і літератури, аби мати офіціальний учительський диплом (Леся Українка); Вже який раз питала [мати]...
Словник української мови у 20 томах
учительський —
(вчительський), -а, -е. 1》 Прикм. до учитель. || Власт. учителеві. || Який готує учителів. 2》 у знач. ім. учительська, -кої, ж. Кімната для вчителів у школі, училищі. 3》 Повчальний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
учительський —
ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙ книжн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), ДОКТОРА́ЛЬНИЙ книжн., МЕ́НТОРСЬКИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
учительський —
Учи́тельський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
учительський —
УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), а, е. 1. Прикм. до учи́тель. Рада при мені виїхала до Парижа складати іспити з французької мови і літератури, аби мати офіціальний учительський диплом (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
учительський —
Учительський, -а, -е Учительскій.
Словник української мови Грінченка